«Без Обмежень» позитивних емоцій

Жарка п’ятниця в Києві. Вечір обіцяв бути цікавив, адже ж ми з чоловіком мали піти на концерт гурту, який ніколи не чули наживо – Без Обмежень. 24 червня 2016 року увійде в мій особистий календарик з позначкою «відкриття». Адже з концертного залу Карібіан я вийшла з мішечком емоцій. Я закохалась в команду гурту, в їх ставлення одне до одного на сцені, в їх енергетику, в інших членів колективу, що перебувають поза сценою. Молодці)))

Розпочинали концерт дві симпатичні персони з колективу «Врода», вони співають етно-пісні в рок-обробці))) Про цей гурт я чула-знала-слухала з 2012, вперше їх побачила щось на Трипільському Колі, тоді ще Алекс Заклецький сказав, що то його сестра там співає, і я собі так запам’ятала. Натомість Без Обмежень, на свій срам я взагалі вперше почула по Джем ФМ трек «Налий мені вина». Ага, немає мені виправдання. Каюсь. Виправлюсь.

Оце зізнаюсь, що натирила фоток в інших фотографів, бо вперше в житті прийшла на концерт як людина, а не журналіст, чи фотограф, чи просто маніяк з фотоапаратом.

Натомість маніяком із смартфоном був фронтмен гурту «Антитіла», який чи то стрімив, чи то просто все знімав на свій телефон для власного архіву. Але так няшно було спостерігати, як лідер гурту, який мені надзвичайно симпатичний, стояв з наплічником на грудях і працював в ролі тіхаря чи стрімера. Непонятно)))

 

Фото з Фейсбуку Тараса Тополі

Та взагалі Карібіан в той день дзвенів від зірок, які скромно сиділи собі за столиком і слухали, як Сергій надриває свої чарівні зв’язки та щедро наповнює простір чоловічою харизмою.

Та’, стосовно чоловічої харизми, дівчаток на концерті була велика кількість. Гарних дівчаток. Власне аудиторія для такого чоловічого файного набору в колективі цілком передбачувана.

Так от про зірок, відволіклась на дівчаток))) Біля нас сиділа скромно собі Бурмака, яка вела фейсбук-репортаж з концерту, а я собі сиділа поруч і лайкала-коментувала)))) 21 століття, воно таке)

Був ще й лідер гурту «С.К.А.Й», але він вів пасивну діяльність, приділяв увагу ймовірно своїй дружині. Мабуть, теж прийшов собі як людина послухати колегу. Теж треба)))

Взагалі Карібіан в той день був переповнений цікавими людьми. В більшості – це були милі і доволі няшні персони.

Як сказала Швадчак, якби можна було б колекціонувати голоси, я би собі хотіла б в колекцію голос Сергія. Так я із Швадчак солідарна)))

Всій команді дякую за ті емоції, душу і правду на сцені. Взагалі люблю, коли не грають – а переживають, віддаються, потіють і щиро співають те, що справді в серці, справді на думках.

Уклін, дяка. І чекаю в Моринцях, на Шефесті)))

І принагідно дякую фронтмену за те, що підтримав вчора моринчана Миколу, який на Сході створив собі проблеми зі здоров’ям. Але нічого, Коля завжди пише мені в повідомленнях, що «Все буде добре». Мені немає причин йому не вірити. Так і буде.

Та, і найголовніше, дякую команді Без Обмежень, що нас запросили на концерт. Неочікувано. Але так приємно… Ви безобмежений космос!

Фото Ольги Йовенко та Алекса Заклецького